| Содержание |
1. Види недійсних правочинів. Підстави та правові наслідки визнання правочинів недійсними. 4
2. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим. 5
3. Визнання походження дитини. 7
4. Відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. 7
5. Договір комерційної концесії: поняття, правова характеристика, структура, порядок зміни та припинення договору. 9
6. Договір концесії: поняття, правова характеристика, структура, нормативно-правова основа. 9
7. Договір майнового найму. 10
8. Договір оренди державного та комунального майна: поняття, специфіка, нормативно-правова основа. 11
9. Договір перевезення вантажів: поняття, структура, нормативно-правова основа. 13
11. Договір поставки: поняття, зміст, види, нормативно-правова основа. 14
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України). 15
12. Договір про спільну діяльність: поняття, види, зміст, сфера дії. Договір простого товариства. 15
13. Договір ренти: правова характеристика і види. 16
14. Договір факторингу: поняття, правова характеристика, зміст, припинення. 17
15. Загальне поняття та види договору купівлі-продажу. 18
16. Захист права власності. Віндикаційний та негаторний позови. 19
б) способи захисту права власності в деліктних зобов’язаннях; 19
в) повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна. 19
ІV. Спеціальні засоби: 19
а) позови про визнання правочину недійсним; 19
б) способи захисту права власності померлих осіб та осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими; 19
в) способи захисту прав власників від неправомірного чи правомірного втручання державних органів, визнання незаконним правового акта, що порушує право власності. 19
17. Майнові права та обов'язки батьків щодо дітей і дітей щодо батьків. 20
18. Недоговірні зобов'язання: підстави виникнення, види, зміст. 21
19. Обов'язки батьків щодо утримання дітей. 21
21. Особисті немайнові права фізичної особи: поняття, види, підстави класифікації. 23
22. Особливі розпорядження заповідача. 24
23. Підстави та порядок припинення договору майнового найму. 24
24. Позовна давність, види строків позовної давності. Перебіг строку позовної давності. 25
Види 25
Тривалість 25
Вимоги, на які поширюється 25
Загальна позовна давність 25
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 25
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов’язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою: 26
а) за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, перебіг починається від дня припинення насильства (ч.2 ст.261 ЦК У); 26
б) за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – від дня, коли почалося його виконання (ч.3 ст.261); 26
в) у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи – від дня досягнення нею повноліття (ч.4 ст.261 ЦК У); 26
г) за зобов’язанням з визначеним строком виконання – зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261ЦК У); 26
д) за регресними зобов’язаннями – від дня виконання основного зобов’язання (ч.6 ст. 266 ЦК У). 26
Ст.263 ЦК У дає вичерпний перелік обставин, за наявності яких позовна давність зупиняється. До них належить: 26
1. Непереборна сила – надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія (стихійне лихо або соціальні явища). 26
2. Мораторій – відстрочка виконання зобов’язань, що встановлена законодавством. 26
3. Зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини. 26
4. Перебування позивача або відповідача у складі збройних сил, переведених на воєнний стан. 26
Під час дії цих обставин перебіг позовної давності зупиняється. З дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення давності, її перебіг продовжується на той період часу, що залишився (тобто строк позовної давності мінус строк, що пройшов до виникнення означених вище обставин). 26
Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов’язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог. 26
Перебіг строку позовної давності переривається: 26
1. Здійсненням зобов’язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обов’язку. Такими діями можуть бути наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов’язань. 26
2. Пред’явлення позову, хоча б до одного із кількох боржників (а також, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач) у встановленому порядку. 26
26. Поняття і ознаки юридичної особи. 27
27. Поняття предмету та методу цивільного права. 27
28. Поняття сім'ї за сімейним правом України. Майнові права та обов'язки подружжя. 28
29. Поняття та види лізингу. Нормативно-правова основа. 29
30. Поняття та види підстав припинення зобов'язання. 30
Під припиненням зобов’язань слід розуміти припинення існування прав та обов’язків його учасників, які становлять зміст зобов’язання. 30
31. Поняття та види правочинів. 30
Види правочинів: 30
Оплатні – правочини характерні наявністю зустрічного майнового еквівалента (наприклад, договір купівлі-продажу). 31
32. Поняття та види речових прав. 31
Речові права на чуже майно – це самостійні речові права, які надають уповноваженій за ними особі право обмеженого користування певною річчю або їх сукупністю для визначеної мети та у певних межах. Для прав на чуже майно характерні такі ознаки: 31
1) абсолютний характер; 31
2) реалізація принципу слідування; 31
3) реалізація принципу переваги, який надається суб’єкту речового права перевагу перед суб’єктами зобов’язального права реалізувати своє право; 31
4) перехід права власності на майно до іншої особи не є підставою для припинення речових прав інших уповноважених осіб на це майно. 31
33. Поняття та види способів забезпечення виконання зобов'язань. 32
Неустойка 32
Застава 32
Порука 32
Гарантія 32
34. Поняття та види способів забезпечення виконання зобов'язань. 33
Неустойка 33
Застава 33
Порука 33
Гарантія 33
35. Поняття та види функцій цивільного права. 34
Функції цивільного права – це відповідні напрями впливу цивільно-правових норм на врегульовані ними майнові та особисті немайнові відносини, спрямовані на досягнення поставлених перед даною галуззю права цілей і завдань. Цивільному праву притаманні такі функції: 34
36. Поняття та види цивільної дієздатності громадян. 34
37. Поняття та види юридичних осіб. Порядок їх створення та припинення. 35
38. Поняття та зміст права власності. Способи набуття та припинення права власності. 36
Відповідно до ст. 328 ЦК У право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Усі підстави виникнення права власності можна поділити на: 38
І. Первісні – при яких право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. 38
а) виготовлення або створення нової речі (виробництво) (ст.331 ЦК У) – тут з’являється нова річ, яка раніше не існувала, тому право власності на неї виникає з моменту її створення. Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом або договором передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 38
б) переробка речі (специфікація) (ст.332 ЦК У) – це використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ і зобов’язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. 38
в) привласнення загальнодоступних дарів природи (ст.333). Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі, тощо є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю, або загального дозволу власника земельної ділянки. 38
г) безхазяйна річ (ст.335) – це річ, яка не має власника або власник якої не відомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Після спливу одного року з дня взяття на облік цієї речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана судом у комунальну власність. 38
д) знахідка (ст.337 ЦК У). Особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, є невідомою або невідоме місце її перебування, особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахідку міліції або відповідному органу місцевого самоврядування. 38
Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі і якщо власник або інша особа яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органу місцевого самоврядування. 38
Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула права власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі, тощо), а також має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до 20 % вартості речі. 38
е) бездоглядна домашня тварина (ст.340 ЦК У). Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов’язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов’язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника. Якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні (особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, міліція, орган місцевого самоврядування). У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено. 38
є) скарб (ст.343 ЦК У) – це закопані у землю чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності. Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього. У разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава. Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20 % від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування. 39
ж) набувальна давність (ст.344 ЦК У). Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. 39
ІІ. Похідні способи – усі правочини, спрямовані на передачу майна у власність і спадкування, приватизація державного і комунального майна. 39
Право власності припиняється у разі (ст.346 ЦК У): 39
відчуження власником свого майна; 39
відмови власника від права власності; 39
припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 39
знищення майна; 39
викупу пам’яток історії та культури; 39
викупу земельної ділянки у зв’язку з суспільною необхідністю; 39
викупу нерухомого майна у зв’язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; 39
звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника; 39
реквізиції; 39
конфіскації. 39
39. Поняття та структура цивільного законодавства. Дія його в часі і просторі. 39
40. Поняття цивільного правовідношення та його структура. 40
41. Поняття, види добровільного страхування. Структура та форма договору добровільного страхування, нормативно-правова основа. 41
42. Поняття, види та правова форма обов'язкового страхування. 42
43. Поняття, види, форма довіреності. 42
44. Поняття, зміст та види договору позики. Нормативно-правова основа цих договорів. 43
45. Поняття, зміст та форма заповіту. 44
46. Поняття, підстави виникнення та види цивільно-правових зобов'язань. 45
47. Поняття, правова характеристика та види договорів про перевезення. Нормативно-правова основа. 46
48. Поняття, правова характеристика та зміст договору доручення. Підстави та порядок припинення договору доручення. 47
49. Поняття, правова характеристика та нормативно-правова основа кредитного договору. 49
50. Поняття, правова характеристика, види договору підряду та їх нормативно-правова основа. 50
51. Поняття, правова характеристика, зміст договору довічного утримання. 51
52. Поняття, правова характеристика, зміст та види договору схову. 51
53. Поняття, умови та порядок укладання шлюбу. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою. 52
54. Порядок виконання спадкування за заповітом. 53
55. Порядок заміни осіб у зобов'язанні. 54
56. Порядок укладення договору. 55
57. Права та обов'язки жінки і чоловіка, які проживають однією сім'єю, не перебуваючи в шлюбі між собою. 57
58. Права та обов'язки подружжя щодо утримання один одного. 57
59. Права та обов'язки сторін за будівельним договором підряду. Відповідальність сторін за порушення обов'язків за договором будівельного підряду. 58
60. Право державної та комунальної власності. 59
Комунальна власність – це власність адміністративно-територіальних одиниць. 60
Суб’єкти: територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності. 60
Об’єкти: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, банки, страхові товариства, пенсійні фонди, частка у майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, кошти, отримані від їх відчуження (Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”). 60
61. Право спільної власності подружжя та право особистої власності дружини та чоловіка. 60
62. Правовий режим спільної часткової власності. 61
1. Придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування, договору довічного утримання декількома особами неподільної речі. 62
2. Договір подружжя (колишнього подружжя) про визначення розміру часток в спільній сумісній власності або рішення суду про визначення розміру часток неподільної речі, що належить подружжю (колишньому подружжю) на право спільної сумісної власності. 62
3. Подружжя можуть у шлюбному договорі передбачити що належне кожному з них роздільне майно або частина цього роздільного майна буде належати їм на праві спільної часткової власності. 62
4. Відчуження власником якої-небудь речі, частки в праві власності на цю річ. 62
5. Спадкування за законом або за заповітом двома або декількома особами за умови прийняття спадщини цими особами і якщо успадковане майно не розділене між спадкоємцями. 62
63. Правоздатність та дієздатність юридичної особи. 62
64. Принципи виконання цивільно-правових зобов'язань. 62
65. Принципи цивільного права. 63
66. Припинення шлюбу. Недійсність шлюбу. Наслідки припинення шлюбу та визнання його недійсним. 63
67. Речі як об'єкти цивільних прав. 65
68. Спільна сумісна власність: поняття, види, правовий режим. 66
6. Спільне присвоєння декількома особами загальнодоступних дарів природи (збір ягід, лов риби та інше – ст.333 ЦК У). 67
7. Придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування, договору довічного утримання декількома особами неподільної речі. 67
8. Договір подружжя (колишнього подружжя) про визначення розміру часток в спільній сумісній власності або рішення суду про визначення розміру часток неподільної речі, що належить подружжю (колишньому подружжю) на право спільної сумісної власності. 67
9. Подружжя можуть у шлюбному договорі передбачити що належне кожному з них роздільне майно або частина цього роздільного майна буде належати їм на праві спільної часткової власності. 67
10. Відчуження власником якої-небудь речі, частки в праві власності на цю річ. 67
11. Спадкування за законом або за заповітом двома або декількома особами за умови прийняття спадщини цими особами і якщо успадковане майно не розділене між спадкоємцями. 67
Ч.3 ст.368 ЦК У і ч.1 ст.60 СК передбачено, що спільною сумісною власністю є майно, придбане подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом або шлюбним договором. Спільною сумісною власністю є майно, придбане в результаті спільної праці членів сім’ї, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними (ч.4 ст.368 ЦК У). Право спільної сумісної власності виникають також на майно осіб, що ведуть фермерське господарство, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними (ст.16 Закону України “Про селянське (фермерське) господарство”). На праві спільної сумісної власності може також належати членам сім’ї приватизована квартира (будинок)відповідно до письмової угоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають в даній квартирі (будинку). 67
69. Способи захисту цивільних прав та інтересів. 67
70. Способи та порядок влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування. 69
71. Умови дійсності правочину. 69
72. Усиновлення дітей: поняття, умови, порядок. 70
|
